Похід за шавлією та польовими квітами

Яка ж я задоволена, що мій син вдома. Цей малий партизан знову почав витягувати мене на вулицю на прогулянки. І що найцікавіше — йому байдуже на погоду, навіть похмуре небо не завада. От і сьогодні ми вирішили пройтися в наш парк, можливо то вже не парк, але теж гарно.

Зараз у парку трава практично по коліна. Схоже, косити її наразі просто нема кому. Але, якщо чесно, від цього краєвид став тільки кращим. Я вже дуже довго хотіла туди потрапити, поки цвіте шавлія. І ми таки прийшли на справжні поля диких квітів. Вони такі різноманітні й красиві після літніх дощів. Минулими роками у нас завжди була така посуха, а цього літа дощики нас балують. Ех, якби вони ще й на дачу так регулярно зазирали, щоб у мене хоч помідори виросли, ціни б їм не було)).

Спустилися ми ближче до ставка, а там просто дивовижна краса. Заходиш у це море квітів і починається: рвеш одну, бачиш поруч ще кращу, береш її... Коли букет уже не вміщався в одну руку, я все одно продовжувала рвати. Ну знайоме ж відчуття, правда? Жінки такі жінки. 🤭

Пройшлися трохи далі, а там чого тільки немає: і льон, і безсмертники. І тут — бац! — натрапляю на цілу галявину чебрецю. Я знала, що він десь тут росте, але зазвичай ці галявинки так розкидані, що на них треба спеціально полювати. А тут я тільки на крок відійшла від доріжки й одразу в нього встругнулася. Звісно, я нарвала собі цілий оберемок.

А тепер хвилина самоіронії: я поняття не маю, навіщо я його нарвала!!)) Бо кожен раз, коли я збираю й сушу лікарські трави, вони потім роками лежать у шафі, я їх ніколи не п'ю, а в результаті просто викидаю. Навіщо я це роблю знову? Риторичне питання. Але задоволення отримала мооооре! Розстелю тепер на балконі, нехай сохне. Завтра спеціально піду куплю якусь свіжу газету, щоб було на чому розкласти.

Правда, є один дивний момент. Цей чебрець чомусь зовсім не пахне. Я так люблю його медовий аромат, а тут — ну нуль емоцій. Може, він уже трохи переріс? Хоча там були й молоденькі гілочки. Ну, сподіваюся, коли почну розкладати його на балконі, він таки згадає, що він чебрець, і запахне.))

Ми так чудово погуляли, що просто не хотілося йти звідти. Поки не надихалися тим різнотрав’ям, додому не рушили. Нарвані квіти я принесла і поставила у вазу... але на балконі. Бо якщо занести цю духмяну бомбу в кімнату, ми вночі просто не заснемо від такого концентрованого аромату.

Дорогою я ще пофотографувала деякі невідомі мені рослини. Треба буде погуглити в інтернеті, що воно таке. Словом, поверталася я додому з цим гігантським букетом, щаслива та з купою задоволення.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Нове відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}