Вихідний!?

Сьогодні зранку я прокинулася разом із першими пташками. Обожнюю цей час у червні. Оці найдовші літні дні перед 22 червня — це ж просто якась магія, чи шо?! Лежиш, сонечко вже світить, птахи заливаються...)) Ну який тут сон? Сама думка про те, скільки всього можна встигнути за такий довжелезний день, вигнала мене з ліжка. Заварила чаю, вмостилася, слухаю вулицю, читаю книжку — краса, тиша, романтика!)) Навіть не помітила, як під цей пташиний щебет мене знову вирубило в сон.

І тут — бабах! Дзвінок від мами. Ну не бабах,а дзииинь)). «Галю, ми на дачу збираємося, поки прохолодно, ти з нами?» А в мене в голові повний туман, очі не відкриваються, куди їхати, яка дачу? Я ще ні ранкову рутину не зробила, нікого не погодувала... Загалом, спросоння я нічого не сообразила і відмовилася.

Тепер, звісно, сиджу і кусаю лікті. Погода весь день була просто ідеальна, ніякої спеки. Якби мені дали хоча б дві години, щоб розкачатися, я б летіла на ту дачу попереду машини. Але ж маму спробуй перевпевни, у неї все за графіком, тільки за її графіком)). Ну що ж, дача сьогодні мені тільки приснилася. Зате я нікуди вже нікуди не поспішала й влаштувала велике прання, все те, що вчора недопрала.

Мій малий теж вніс корективи у мої грандіозні плани. У них там у селі, бачите, шашлики!)) Куди там до маминої дисципліни. Так що його «технічне обслуговування» (купання, стрижка й поїдання моїх кулінарних шедеврів) переноситься на вівторок. Буду їхати по нього вже в середині тижня.

Після обіду вийшла в магазин. Ну, синові цукерок на вівторок я купила без пригод, хліба свіжого теж узяла. А от далі пішла за чаєм. Мені ж на ніч хотілося чистої, спокійної меліси чи м'яти. Беру коробку, де великими літерами написано: «МЕЛІСА». Ну, думаю, те що треба. Вдома вдягаю окуляри, читаю дрібний шрифт, а там... сюрприз! Меліси з м'ятою впереміш 70%, а все інше — зелений чай і стільки лимонного ароматизатора, що аж в носі крутить. Оце так чиста меліса!

Так само пішла в «Аврору», знайшла коробку з написом «М'ЯТА». Думаєте, там була м'ята? Ага, тримайте кишеню ширше! Знову впереміш 10% трави, а решта — бадьорий зелений чай. Оце так маркетинг!!! Чистою в нашому місті виявилася тільки ромашка. Ну що ж, будемо пити те, що купила, але не прямо на ніч (бо від такого «заспокійливого» зеленого чаю я буду ганяти по хаті до ранку), а години за дві до сну. На днях схожу в іншу «Аврору», можливо там залишилась чиста м’ята,а мелісу вже в аптеці куплю.

До чаю дуже хотілося домашнього меду, але це якась дефіцитна контрабанда. Раніше на базарі бачила на кожному кроці, а сьогодні — як пороблено, жодної баночки. Знайшла якусь об'яву у Фейсбуці, але вона така стара, що той мед, мабуть, вже зацукрувався, або ж його давно продали. Буду знову полювати та дивитися, може, хто винесе на продаж.

А ввечері, коли вже все порішала, я знову сіла за книжку і так мені про щось подумалося... Світ навколо нас змінився так стрімко, особливо для нас, українців. Раптом приходить розуміння, що купа речей, які раніше здавалися важливими, взагалі не мають значення. Ті ж самі книжки російською мовою чи старі фільми, на які ми колись витрачали час — вони ж зараз сприймаються як абсолютно чужі й непотрібні. Війна ніби змила весь цей пил, промила очі. Тепер на світ дивишся зовсім іншими очіма.

Знову не приготувала фотографії до посту. Тож покажу кошенят. Кошенятя від наших минулорічних кошенят)). Тобто в минулому році ми виходили четрево кошенят на гаражах. З них були дві кішки. В цьому році вони нам привели ще по чотири кошенят)). У кожної кішки є тепер свій гараж і господор))). Добре, що пристроїлися самі.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Нове відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}