Лазарєва Субота.

Сьогодні день, який наглядно показує, що Бог то є - любов. І хоча я не відношуся до воцерковлених людей, та події двух тисячолітньої давнини в сьогоднішній день яскрава ілюстрація саме любові. Любові в її загальнолюдському розумінні.
В цій історії не дивує те, що Іісус воскресив Лазаря, який помер кілька днів тому. Бо хто ж іще, крім нього, міг створити таке диво? В цій історії дивує те, що це воскресіння не мало жодного сенсу. Жодного, окрім суто людського.
Вперше і в останнє Ісус плакав, дізнавшись про смерть друга. Він, якому підвладне все - піддається суто людським емоціям, імпульсу - плаче і дарує Лазарю життя. Тобто Богу притаманні звичайні людські почуття.
Ось саме тому - ця історія для мене - самий реальний доказ того, що Бог - це любов!

А нас на вечір вирішило налякати небо. Дуже символично що ця гроза ( чи загроза) сунула саме із сходу. Нажаль камера телефону не передає всіх кольорів, всієї сили, страху та краси цього неба. В реалі все набагато чіткіше, темніше, яркіші кольори темно - синього і пильно - рожевого.

Вся ця страшна краса пройшла повз і ніякої біди нам не принесла ☺️🙏

_{Posted using SteemMobile}