Вихідні дні

Вихідні це завжди добре. Чим би ти не займався протягом тижня, у вихідного дня є своя особлива атмосфера. Ніби щось нагадує, що час трохи відпочити від усього, чим ти був зайнятий останніми днями. Сьогоднішній розпорядок дня у мене був доволі скромним. На вихідних ми дозволяємо собі пізніше ніж зазвичай починати займатися справами: домом, собою, прибиранням і всім іншим. Іноді потрібно трохи поваляти дурня і на деякий час забути про домашні обов’язки. Таке розвантаження допомагає краще відновитися після робочого тижня. Навіть коли тиждень був неробочим, вихідний усе одно має залишатися вихідним.

Сьогодні вдень я заїхав до матері, щоб провідати її і подивитися як у неї справи. Побув у неї близько години і привіз деякі продукти, які були потрібні на вихідні. Переважно це були дрібниці, крім упаковки води. Жінці у 70 років важко самій нести її з магазину. Ми не бачилися вже близько двох з половиною тижнів, тому потрібно було заїхати. Я намагаюся не відкладати такі візити більше ніж на два тижні. У крайньому разі на три, але це вже межа. Ми поговорили про повсякденні справи. Вона розповіла про свої справи, я – про свої. Звичайно, багато чого ми вже обговорювали телефоном, але чому б не “перемити кістки” під час особистої зустрічі.

Після візиту до матері я вирушив до супермаркету. До вихідних у нас закінчилися деякі продукти, а ще хотілося морозива. У таку спеку організм буквально вимагає чогось солодкого з температурою нижче нуля.

У магазині сьогодні був п’ятничний хаос, таке часто буває перед вихідними. Багато людей працюють допізна і просто не встигають робити покупки в інші дні. Раніше ми замовляли продукти онлайн у цій самій мережі магазинів. Але майже щоразу чогось не вистачало, причому часто саме найпотрібнішого. Збирачі замовлень не завжди телефонують, щоб запропонувати заміну, а часто просто скасовують відсутній товар. Сервіс, м’яко кажучи, нижче плінтуса. У якийсь момент нам набридло постійно телефонувати і сваритися, останніми місяцями ми вважаємо за краще самі їздити до магазину.

Після покупок день у нас був практично вільним – повна свобода дій.

Вдома було кілька справ, які можу зробити тільки я. Наприклад, я давно збирався підфарбувати одну ділянку стіни, де почала відшаровуватися акрилова фарба. Потрібно було давно цим зайнятися, і сьогодні я нарешті морально і фізично налаштувався це зробити. Головне не забути.. Останніми роками з пам’яттю у мене якась біда. Якщо я щось не записав, забуду з імовірністю у 80%. Напевно, вік. Деменція вже наближається і поступово готує мене до своєї появи. Гаразд, про деменцію це жарт.

Увечері, вже після публікації цього допису, ми з дружиною плануємо сходити до бару на концерт нашого давнього знайомого. Він грає на гітарі, щось типу альтернативного року. Ми знайомі вже багато років. Він періодично підтримував нас після початку війни в Україні. Переважно це була моральна підтримка, але в якийсь момент ми справді зблизилися. Відтоді у нас збереглися теплі дружні стосунки. Іноді він виступає в барах, але в Хайфі його концертів не було вже близько двох років. Тому пропустити цей вечір ми не можемо. Поїдемо з дружиною трохи розвіятися і змінити обстановку. Бар розташований у Хайфі, за дивним збігом майже біля моєї роботи – буквально через дорогу в сусідній будівлі. Але ввечері дістатися туди можна тільки машиною. Тому мені доведеться повністю відмовитися від алкоголю. З поліцейськими перевірками на дорогах усе серйозно, а позбутися водійських прав або отримати великий штраф мені зовсім не хочеться. Мабуть сьогодні у мене буде вечір тверезника.

Дякую всім за увагу. Сподіваюся, ви проводите час максимально приємно для себе. Усіх вам благ.

---

UPD.: