Нотатки про день без пригод

Всім привіт. Описуючи сьогоднішній день, що вже минув, можна сказати, що він був найзвичайнісіньким. Звісно ж, роботи було по горло, але останнім часом це вже така усталена тенденція, і, мабуть, її складно змінити, тому що клієнтів багато, і наша клініка просто не встигає прийняти всіх тоді, коли їм цього хочеться. Мені неприємно це визнавати, але навіть за дуже щільного графіка роботи чергу до мене на прийом потрібно чекати близько двох місяців.

Трохи відволічуся від теми сьогоднішнього дня. Короткий вступ у дещо іншому напрямку. Насамперед я хочу сказати, що стежу за розвитком української спільноти в наших краях і помічаю, що час від часу з’являються різні україномовні ресурси, зокрема новинні сайти. Це навіть трохи дивує, тому що раніше такого ніколи не було. Деякі сайти з’являються, а потім через пів року зникають... І ось з’явився черговий новинний портал. Я не хочу залишати тут посилання, а просто вставлю скриншот:

Погортав я трохи цей сайт. Мені як вебдизайнеру такі моменти цікаві. Вивчити щось нове, що тільки запустили, десь якусь помилку знайти, написати власнику, щоб виправили, тим більше що я зацікавлений у розвитку українських ресурсів. Потроху вивчаю код, щоб зрозуміти, на чому сайт запущений, і бачу, що рушій російський, просто перекладений українською мовою. Мене це не те щоб обурило, мені стало зовсім нічого не зрозуміло, хто ці люди і які їхні мотиви у створенні українського порталу, при тому що вони використовують російську платформу DLE.

Написав я власнику цього сайту через месенджер Facebook. Пишу, мовляв, вибачте, що лізу не у свою справу, але на сайті є деякі проблеми. Але я так і не отримав відповіді. Думаю, ну і гаразд. Це були так, мої “розваги” під час коротких перекурів.

Сьогодні я закінчив роботу вчасно. Були моменти, коли мені потрібно було спілкуватися з дружиною щодо її роботи, і я помітив, що клієнти зовсім знахабніли – хочуть отримати послугу за мінімум власної віддачі, відкладають платежі, намагаються збити ціну, яка і так перебуває на нижньому рівні за середньоринковими мірками. І якщо підібрати метафору, то люди “як павуки в банці”. Така тенденція присутня на ринку послуг. Ну а якщо раптом усе налагодиться, то, найімовірніше, я вам про це не повідомлю, тому що “щастя любить тишу”.

Після роботи я забрав дружину з офісу, і ми поїхали до гіпермаркету подивитися, що цікавого є з офісних меблів. Нам дуже потрібна тумба або шафка середніх розмірів, щоб поставити на неї принтер і всередині сховати такі витратні матеріали, як папір для друку, запаси канцелярського приладдя. Але, на наше розчарування, ми зрозуміли, що вигідніше купувати на Temu, тому що якість товарів нічим не краща.

Усе дуже сумно. Напевно, продовжимо моніторити дошки оголошень з продажу вживаних речей у пошуках чогось якіснішого та за адекватну ціну.

Дякую за увагу!

_{Posted using SteemX}