День після безсонної ночі 😵‍💫

Всім привіт. Спробую розповісти, як пройшов сьогоднішній день. Не можу сказати, що він був особливо приємним, тому що почався він десь опівночі. Я не виспався, і це позначилося на всьому моєму стані. На вихідних господарі будинку, в якому ми живемо, кудись їздили, найімовірніше до своїх дітей. Повернулися вони дуже пізно, і близько 12 години ночі я прокинувся від шуму зверху. З якоїсь причини там рухали меблі, переставляли стільці. Загалом, коїлося щось незрозуміле. Коли я прокидаюся від таких звуків, потім довго не можу знову заснути. І… це зіпсувало весь сьогоднішній день. Концентрація уваги була низькою, і моя працездатність помітно знизилася, просто не міг дочекатися закінчення робочої зміни. В іншому день був цілком звичайним. Через недосипання думки плуталися, потрібні слова в розмові з клієнтами добиралися насилу. Терпіти не можу такі стани, але нічого не вдієш.

Післязавтра, 30 червня, у нас на роботі заплановані проводи нашої секретарки, яка виходить на пенсію. Керівництво збирає всіх співробітників у ресторані. Не знаю, як це правильніше назвати – проводи чи просто зустріч з нагоди її виходу на пенсію. Ресторан знаходиться десь в іншому місті, я навіть не пам’ятаю його назви. Думаю, що того дня в мене будуть точні координати, куди їхати. Це десь у районі Хайфи, але їхати туди приблизно 30 хвилин. На роботі ми вже почали готуватися – домовляємося, хто кого підвезе, тому що не всі співробітники мають машини. Ще збираємо гроші на подарункову картку для секретарки як невеликий подарунок (або великий). Вона не хотіла добровільно виходити на пенсію, але начальник дав їй зрозуміти, що все, досить, час вистрибувати з поїзда. Мені дуже хочеться запитати її: "Ну що, чи є життя після...?" Звучить це двозначно, ніби йдеться про життя після смерті, хоча я маю на увазі життя після завершення кар’єри. Але, мабуть, не буду вмикати свій сарказм.

Ще так збіглося, що післязавтра в мого молодшого брата день народження. Тому мені не дуже хочеться надовго затримуватися на цих проводах. Найімовірніше, одразу після ресторану поїду вітати брата. Ми з матір’ю та моєю дружиною домовилися ввечері заїхати до нього з тортом і привітати по-швидкому, незважаючи на те, що він усіма силами відмовлявся від привітань. Але ж все-таки вирішили його привітати, "взяти силою" :)

Ось такі справи. Який день, такі й справи. Усім дякую за увагу!