Трохи попишу :)
Привіт друзі.
Сьогодні хочеться трохи пописати. Не знаю що з цього вийде та вже давно такого не було - ловлю момент.
На цьому фото мала бути вся качина сім'я. Папа, мама та їх маленьке качення. Та, поки я робив фото качення так швидко зірвалось із місця, що його на фото може розгледіти тільки дуже глазаста людина.
Люблю цей парк. Коли дивлюсь на це озеро, ловлю себе на думці, що ця, можна сказати калюжка, притягувала погляди усіх жителів міста і його гостей. Цікаво, скількох людей бачили ці води?
Раніше в цей парк, що гордо зветься "Парк перемоги", я не дуже часто заїжав. та сталась досить вагома, по міркам Черкас, подія - відкрили 3й МакДональдс. До слова, така розкіш є дале не скрізь. В тому ж Харкові знаю, що досі не відновив роботу жоден Мак. А в нас аж три.
Впевнений, що місце навпроти великого та гарного парку та Зоопарку - дуже вдале, з точки зору маркетингу. А ще в Маку, на відміну від тих місць, де шарюсь я є кондьор, що робить його ще більш приємним.
А на завершення прекрасний кавер на легендарну пісню. Колись в мене була можливість і бажання продовжити своє життя як оспівано цими словами, та доля розпорядилась інакше. Що ж, можливо їй виднше :)
Якщо бачу каченя, можу вважати себе оком Саурону ?)
Смішний качур ;)
Що міг ходити по публічних будинках ?)
А чому ні? тут багато ума не треба. Я більше мав на увазі вести інший спосіб життя, назвем його "не сімейний".
Тому що, в тебе є голова на плечах. Хоча мабуть, в публічних будинках, мають у всіх бути справки про венеричне здоровʼя і це - не так страшно, як здається :)
Приємно, що ти ввважаєш саме так :)
Зупинюсь на переконанні - від долі не втекти :)
Це простим смертним не відомо. Можна думати так, як вигідно 😆😁