Батьківський день

cranium (79)Author | Delegate [15000] 🇺🇦in Ukraine on Steem • yesterday

Привіт друзі.

Сьогодні хочеться трошки більше часу приділити на написання допису і поділитися тими зображеннями, які зробив під час завершення прекрасно проведеного часу мужиків.

А почалося все з банальної рутини. Так би мовити, по-батьківськи зустрівши сина на велосипеді, в якому скрипить задня зірочка, я не зміг не приділити цьому увагу. Добре, що в бардачку є Ве-Дешка, а в багажнику на долив майже літра масла.

Не дивлячись на те, що ця машина не потребує ніяких моментів, що стосується доливу масла, про всяк випадок, зайвий кілограм масла в багажнику не робить погоди, а от на такі моменти, коли потрібно дещо змазати є дуже корисною штукою під рукою.

Придбавши у найближчій аптеці 20-ти кубовий шприц (от цього добра чомусь в мене в багажнику не було) набрав масло і від душі змазав всі підшипники, зірочки і сам ланцюг. Поки займався змазуванням зірочок і підшипників змазав тросики на тормозах, підкрутив ручки гальм, так щоб було зручніше до них діставати. А на підсумок - підкачав колеса. Як виявилося син катався на майже спущених…

Після такого от, скажем «батьківського», втручання довго не могли вирішити кудись відправитися на проведення часу батька. Завантажили додаток рандомізованого колеса, яке видавало випадковий результат. Забили варіанти і у підсумку випала поїздка до парку Перемоги біля нового Макдональдса. Це було можливість відправитися в парк, де я зробив кілька фотографій, правда на телефон сина так як мій майже розрядився.

Поки син не відправив мені всі фотографії опублікую пост із тими що є (вже відправив), уже коли будуть всі фото дозавантажу до цього допису. Зараз, по плану - трохи попрацювати, трохи відпочити і готуватися до наступного тижня. Можливо, ще треба буде підготуватися до окремої теми доповіді: «як поводити себе із пацієнтом, в якого діагностовано онкологічне захворювання».

В кінці місяця в мене буде дві лекції. Одна для лікарів - буду читати ту, яку читав в Житомирі, і одна для соціальних працівників, яку треба буде підготувати. Так, на початку виступати було величезним кайфом із величезним Адреналіном, але дивлюсь що чи то я починаю вигорати, чи то ще якісь моменти. Отого азарту, вогню в очах вже немає. Можливо, з часом буде. Можливо це так спека діє. Нічого, спробую прорватися, а там далі, можливо як апетит приходить під час їжі, так і задоволення прийде під час виступів.