Приватний музей ім. Григорія Кочура (м. Ірпінь)

in Steem-BRU (BY-RU-UA)3 months ago (edited)

Сьогодні мені пощастило побувати в унікальному місці — приватному музеї імені Григорія Порфировича Кочура (17.11.1908 — 15.12.1994).

Григорій Порфирович — видатний український перекладач, історик, теоретик худ. перекладу. Він є лавреатом Шевченківської премії, а також літературної премії імені Максима Рильського.

Музей функціонує з 1997, і це той самий будинок (тільки розширений), де жив Кочур. Адреса: Київська область, місто Ірпінь, вул. Кочура (Баумана), 12.

20210815_153637.jpg
Передпокій будинку і перша кімната музею

Екскурсію проводила Марія Кочур (на фото це пані у білому) — 79-річна невістка Григорія Порфировича, актриса театру (по нині).

20210815_161806.jpg
Табличка на будинку-музею митця

20210815_153705.jpg
Бюст Г. П. Кочура

20210815_151207.jpg
Екскурсія

Пані Марія розповідала так натхненно, ніби це її рідний батько. Це вона стала ініціаторкою створення музею, оскільки після смерті Григорія Порфировича залишась колосальна кількість книжок.

20210815_155102.jpg
Основна кімната музею

Гроші на розбудову будинку пані Марія діставала з різних джерел: Ірпінської адміністрації, Спілки письменників України, приватних спонсорів, а також витратила на це Шевченківську Премію Кочура (який на момент її виплати вже помер).

Історія життя Григорія Кочура трагічна: 10 років він відбув у тюрмі по звинуваченню в «українському буржуазному націоналізмі». Був ув’язнення в Інтинському таборі (м. Інта, Комі АРСР), працював на каторжних роботах на шахтах концтаборів ГУЛАГ.

Фактично, він поплатився за свою проєвропейську позицію, освіченість, блискучий розум, енциклопедичні знання. Але навіть у засланні він писав і перекладав! Спеціально займав місце на нарах під самою стелею (третій поверх нарів), бо там жевріла яка-не-яка лампочка.

На фото нижче — оригінал захалявної книжечки, в якій писав Кочур. І всі репресовані митці писали в таких же, адже розмір дозволяв ховати книжечку за халявою чобіт (звідси і назва):
20210815_154920.jpg

20210815_154931.jpg
Почерк просто з макове зерня — щоб на довше вистачило сторінок

У Тараса Шевченка навіть цикл захалявних віршів є, хоча ж від репресій часів Шевченка до репресій шістдесятників пройшло багато десятків років...

20210815_160742.jpg
Книги, переклалені Г. П. Кочуром

Це була унікальна людина! Тільки уявіть: він знав понад 30 мов!!! І майже з усіх перекладав — і не "для себе", а офіційно.

Хоча, як офіційно... Репресованих на роботу не брали, то Бажан давав йому роботу підпільно: Кочур писав статті до Енциклопедії СРСР, але автором його не зазначали.

20210815_160651.jpg
Книжки, які належали Кочуру Г.П.

Григорій Порфирович був особисто знайомий з Анною Ахматовою. На фото нижче бачимо її автограф:
20210815_160537.jpg

20210815_155404.jpg
Елементи декору музею

20210815_155108.jpg
Елементи декору музею

А ось і документальне підтвердження присвоєння Г. П. Кочуру Шевченківської премії у 1995 році:
20210815_160938.jpg

20210815_160926.jpg
Членський квиток Союзу письменників СРСР

20210815_160851.jpg
Членський квиток Союзу письменників СРСР

20210815_160859.jpg
Документальне підтвердження премії ім. М. Рильського

Окрім цікавої екскурсії, нам ще роздали по такому ось буклетику:
20210815_211807.jpg

Вже з буклетика я дізналася, що митець народився в селі Феськівка на Чернігівщині, а затриманий і відправлений на каторгу був у Полтаві, де жив з дружиною І. Воронович та сином Андрієм.

До речі, репресували обох: і Григорія Порфировича, і його дружину, а 10-річного сина просто лишили з чужими людьми... Була в їхній "групі" і третя репресована: подруга Воронович, педагогиня. Чому? Бо якщо звинуватити в цьому "злочині" групу від 3-х осіб, можна було легше "шити" будь-який строк по справі.

Цей "10-річний син" — Андрій Кочур — був чоловіком пані Марії, яка й проводила нам екскурсію. Андрій Григорович помер три роки тому.

Зараз перший поверх будинку — це приватний музей, а другий поверх — жилий. Там мешкає пані Марія, її син (внук Г. П. Кочура) з дружиною і двійко малих дівчаток — правнучок Григорія Порфировича.

Така історія.

Sort:  
 3 months ago 

Интересный пост!

 3 months ago 

❤😌

 3 months ago 

Тоже люблю такие места посещать, интересно!

 3 months ago 

Спасибо, подумала, что лучше оформлю как отдельньıй пост, а не дневник :)

 3 months ago 

Хороший познавательный пост, вместе с вами побывала в музее.

 3 months ago 

Дякую:)

 3 months ago 

Как здорово, что судьба такого человека не осталась в тени, что о нём могут узнать многие люди!!! Замечательный пост!!!! Спасибо, Юленька!

 3 months ago 

Дякую, я й сама рада, що такі знання здобула і висвітлила:)

 3 months ago 

Важко уявити обсяг зробленої роботи!
Дуже цікавий пост!)

 3 months ago 

Так, вони молодці! Їхня робота над музеєм не прининяється понад 20 років

Coin Marketplace

STEEM 0.71
TRX 0.09
JST 0.074
BTC 54957.44
ETH 4138.77
BNB 607.87
SBD 7.07