Шкільна екскурсія

Минулого тижня вчителі школи, де навчається моя донечка Даринка, вирішили урізноманітнити дітям навчальну програму, додавши до неї екскурсію. У світлі останніх подій, коли країна бореться за виживання, вчителі хотіли показати дітям, що це не перший раз, коли Україна воює з тим самим ворогом, що в нас є славна, важка і трагічна історія.

Обирати місце для цього довго не потрібно. Неподалік Калуша у селі Старий Угринів є історико-меморіальний музей Степана Бандери, присвячений визвольній боротьбі українського народу. На жаль радянська пропаганда дуже сильно очорнила цю сторінку української історії, але ми, місце ві жителі, з розповідей наших рідних точно знаємо хто і за що тоді боровся.

Для поїздки, яка триває не більше 30 хвилин, діткам виділили ось такий комфортабельний автобус (на першому фото). Діти були у захваті, адже сиділи високо і їм було все чудово видно.

Дорогою до села м переїжджали річку Лімниця, яку часто оголошують як найчистішу річку в Європі. Саме з неї бере питну воду місто Калуш. Лімниця бере свій початок в горах, а тому має дуже бурхливу течію, завдаючи всім нам клопоту під час повеней і паводків.

Сидячи на підвищенні, діткам було дуже зручно милуватися навколишньою природою. Дорогою вони побачили гусей, що плавали річкою, коней і корів, які паслися на пасовиськах, і просто нові та цікаві місця.

Через півгодини ми вже були на місці. Нас зустрів величезний український прапор:

Щоправда через відсутність вітру він не майорів, тому мені важко продемонструвати його розмір за допомогою фотографії.

В музеї на нас вже чекали, тому місцевий екскурсовод відразу почав екскурсію. Музей має три поверхи, але останній третій поверх призначений для роботи науковців. Нам потрібно було оглянути два поверхи історичних експонатів.

Тема сьогоднішньої екскурсії доволі важка для таких маленьких діток, але видно, що екскурсовод є професіоналом. Вона не заглиблювалася у глибокі політичні підґрунтя тих подій, а максимально зацікавила дітей давніми експонатами.

Розпочала вона зі старовинних фотографій і розповіді про окремих учасників визвольної війни, їхню долю, про те, як звичайні люди через обставини і особисті риси характеру стали героями.

Дітей дуже зацікавлювали ось такі історичні реконструкції, особливо манекени людей.

Також сучасне покоління діток, оточене різноманітними ґаджетами, захоплено оглядали таке чудо інженерної думки як друкарська машинка. Колись ці машинки були ціннішими за зброю, адже з їх допомогою створювалися газети і листівки, якими поширювалася альтернативна від радянської інформація серед населення.

Мабуть найбільше дітям запам’яталося примірювання давнього дерев’яного взуття.

Загалом у музеї є на що подивитися. Тут є безліч цікавих експонатів, включно із реконструкцією справжньої повстанської криївки. Хлопчиків, звичайно, цікавила старовинна зброя. Дівчата надавали перевагу більш мирним експонатам. Наприклад, їм було дуже цікаво подивитися як виглядало українське помешкання першої половини XX-го століття:

І насамкінець загальна фотографія на пам’ять:

Також дітки, за бажання, купили собі магнітики та інші сувеніри.

Екскурсія виявилася дуже вдалою. Дорога була недалека, діти не стомилися, лише отримали цілу купу вражень та позитивних емоцій. Моїй донечці Даринці так сподобалося, що після приїзду вона відразу почала розпитуватися коли буде наступна екскурсія.

Не зважаючи на таку важку нашу історію, бажаю всім перемоги та мирного неба над головою!