Македонія проти Греції: чия правда?

На Балканах триває дивна історія – греки майже домоглися зміни назви сусідньої держави. Експерт аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник розповів у коментарі виданню InfA, чому Греція не хоче мати в сусідах державу з назвою «Македонія».

20-річне протистояння, здається, наближається до розв’язки. Грецька влада застосовує всю силу дипломатії, а самі елліни проводять чисельні мітинги – і все з метою домогтися перейменування сусідньої держави (найімовірніші варіанти – Північна або Верхня Македонія; зараз носить перехідну й кострубату назву «Колишня югославська республіка Македонія»). Офіційне Скоп’є розраховує, що їхня країна стане наступною в черзі на вступ до ЄС (це їм уже пообіцяли в Брюсселі). Але – наголошують євробюрократи – треба унормувати відносини з чинними членами Євросоюзу Грецією і Болгарією.

Коментуючи ситуацію на Балканах, експерт наголошує:

«Греків можна зрозуміти – хоча Македонія менша і слабша, однак Греція включає дві третини історичної області Македонія. Ще на початку ХХ ст. тут діяли терористичні групи, що боротися за македонську державність проти Османської імперії.

Втім, готовність до поступок у питанні назви держави супроводжується небезпечним посиленням російського чинника. Згадаймо бодай про спробу державного перевороту в Македонії рік тому. Зараз Москва користується впливом на Болгарську православну церкву, яка запустила процес визнання Македонської церкви під власним омофором.

Для болгар уся Македонія, аж до грецьких Салонік, – їхня територія, яку вони востаннє контролювали під час Другої світової війни. Змін на церковному фронті бояться не лише серби (до Сербської патріархії раніше належала Македонія), але й греки, які однаково не хочуть як подальшого посилення Македонії, так і ще більшого зростання впливу Москви у православному світі».

Тому – наголошує експерт – Україні, попри ускладненні відносини з Грецію (через русофілію та євроскептицизм еллінів), краще підтримати греків у македонському питанні. Звісно, церковний прецедент може бути додатковим козирем для визнання української автокефалії, однак у близькій перспективі важливішим аргументом видається уникнення посилення впливу Москви.

Джерело:
https://infa.ua