Загадка поламаної парасольки

Привіт, друзі! Щоб не обмежуватися дописом лише про довготривалий монтаж теплиці, почну з доволі загадкової історії.

Сьогодні зранку ми відправили Даринку школи. Вона вже другий день відвідує школу, поки що лише зі своїм двоюрідним братом Яремчиком (Маркіян поки залишався вдома). Вони самі йдуть на "Школярик" — це буквально хвилина від нашого дому.

Ми з дружиною тим часом сіли поснідати, попити кави. І тут — стук у двері. Ми здивувалися, бо нікого не чекали. Відчиняємо — на порозі стоїть старша жінка. Я її знаю: вона супроводжує своїх внуків до "Школярика", хоча живе доволі далеко. Заодно вона розносить клієнтам домашнє молоко.

В руках вона тримає парасольку й каже: «Ось парасолька вашої Даринки. Вона намагалася її скласти, і от що вийшло…» Ми з дружиною просто вилупили очі. Як таке могло статися? Даринці ми зранку дали нормальну дитячу парасолю — бо трохи накрапав дощ. Вона просто мала її скласти. Я взяв цю парасолю, заніс у хату, показав дружині — і ми обоє не могли зрозуміти, що з нею сталося.

А коли Даринка повернулася зі школи, вона теж нічого не змогла пояснити. «Просто закривала — і от…» Таке враження, ніби парасоля пройшла через якийсь дикий квантовий простір із хаотичними законами. Її наче перекрутило в іншому вимірі. Загалом — загадка. Парасолю доведеться купити нову.

А погода сьогодні — гидота. Дощу наче немає, але висить мжичка: в повітрі її не видно, а все мокре. Плівка, яку ми натягували на теплицю, за хвилину вкривається дрібними краплями.

До речі, щойно я після обіду вийшов працювати на теплицю — побачив на траві маленьке пташине яєчко. Точніше — шкаралупу. Вкрита крапельками води, вона виглядала дуже гарно. Шкода, що не ціле. Хтось, мабуть, з’їв — можливо, інший птах. (На фото, до речі, маю забинтований палець. То я ще вчора поранив, бо шуруповерт із шурупом зіскочив з планки і той шуруп доволі гострий (бо ж має метал пройти) із силою вдарив по пальцю, здерши шкіру із пучки, доволі глибоко.)

Ми з дружиною натягували дві плівки: спочатку одну, потім другу. І це було непросто. Особливо з другою — бо вона прилипла до першої, як клей. Через вологу нормально натягнути її не вдалося.

Ще одна проблема — коли ми замовляли теплицю, продавець зателефонував і повідомив, що немає у комплекті кріплень із шнурками, які дозволяють добре натягувати плівку. Запропонували альтернативу — систему «зигзаг». Вона трохи гірша. Через це натяжку зробити не вдалося — другу плівку довелось прикручувати саморізами просто в торець. Це витримає вітер, дощ — точно. Можливо, взимку доведеться контролювати, щоб не налипав сніг. Але зараз зими сніжні бувають рідко. Першу по довжині ж знизу металевими планками, а другу - зигзагом до тих планок.

Єдине, що не подобається — вигляд. Коли плівка натягнута гарно, це виглядає красиво й потужно. А якщо вона трохи провисає — вже не те. Але чекати ще тиждень, доки все висохне, ми з дружиною не могли: вже час висаджувати помідори. У ґрунт їх не висадиш, бо, чорт забирай, вже завтра і ще три дні поспіль передають заморозки! Скільки можна?! Вже аж зло бере…