Трактор знову дир-дир-дир
Привіт, друзі! Сьогодні вже не забув зробити фото для допису — і нагода якраз була, бо приїжджав трактор орати город.
У нас город спільний із батьками: там садимо картоплю й основні овочі. Але ми потихеньку «відвойовуємо» свою частину. Формально вона й так наша, просто раніше використовувалася як спільний город. Тепер же поступово "віджимаємо" собі: перетворюємо її на газон, дружина висаджує квіти, облаштовуємо простір під себе. Щороку площа городу зменшується.
І, чесно кажучи, це логічно. Роботи там дуже багато, а сенсу інколи не так уже й багато. Картоплі, наприклад, можна посадити значно менше — і цього вистачить. Бо якщо вже родить, то родить добре навіть із невеликої ділянки. А якщо не родить — то й велика площа не врятує. Трохи філософськи звучить, але так і є 🙂
Та й ми вже не живемо, як у 90-х, коли картопля й квашена капуста були основою раціону. Зараз намагаємося харчуватися різноманітніше, тому й потреба в таких обсягах менша.
Частину городу зайняли теплицею, і через це виникла проблема з оранкою — трактору незручно під’їжджати. Батько, до речі, вже кілька років користується послугами одного й того ж тракториста. Хоча той іноді оре неідеально — залишає шматки, які потім доводиться перекопувати вручну. От як цього разу.
І тепер мені доведеться кілька днів (ну, точніше, по кілька годин щодня) доробляти те, що не доробив трактор: перекопати, вирівняти, привести до ладу. Бо хочеться, щоб усе виглядало акуратно.
Часом думаю, що мотоблок не завадив би. Але з іншого боку — площа занадто велика, щоб її мотоблоком орати. Якби город був менший і я обробляв його сам — тоді інша справа. А так…щоб виправити косяки трактора доведеться обійтися своїми силами.
Батько ж, до речі, дуже любить усе робити по-своєму. Рідко когось підпускає до процесу, який він звик контролювати сам і неохоче змінює підхід, навіть якщо результат не ідеальний. Такий уже характер — звик робити так, як звик.
Ну а я сьогодні ще й покосив газон перед терасою — тепер там гарно, рівненько, приємно глянути. Перед будинком теж уже варто було б покосити, але не знаю, коли до цього дійдуть руки.
Ось такі сьогодні справи 🙂
Цікаво жартував один депутат, каже де ж ті жіночки, що кричать візміть мене у трактористи (так про фемінітиви забув). Та мабуть по сучасному механізатор буде, чи ще менеджер трактора, або менеджер по управлінню механізовань с/г технікою, ото вже звучить що не простоя кийсь дядько огород скопав плужком, а спеціалість високородний і широкого профілю, що значить чоловік розумний.
А зменшення ділянки, тож сівозміна трошки буде скаржиться))
Тут вже можна буде грядками, тобто окремим овочами комбінувати, а не так як зараз - одного року на одному полі картопля, на решті - грядки, а наступного року навпаки.