The Diary Game: Date 16/05/21. Ведмежий притулок "Домажир"

Цей пост мав бути написаний ще вчора. Бо неділя була у мене днем відпочинку разом з сім'єю, який використовував по максимуму і ніяких постів не збирався писати. Я відклав написання звіту про нашу мандрівку на вчорашній вечір, але зі мною стався конфуз - я вперше заснув на робочому місці, з ноутбуком на колінах 😳. Я просто був дуже втомлений, довелося фізично по працювати на сонечку, то ж я добряче виснажився. Але я все ж думав, що за я встигну написати пост, бо ж сів за комп'ютер близько одинадцятої вечора, але я переоцінив витривалість свого організму 😄. Я проспав у сидячому положенні 38 хвилин, а коли прокинувся, то зрозумів, що треба іти в ліжко)). То ж я пишу пост про нашу сімейну поїздку у ведмежий притулок через два дні після його відвідин.

---

Ми вже давно планували відвідати ведмежий притулок, адже він знаходиться лише за 17 хвилин їзди автомобілем від нашого дому (згідно Google-карт). То ж треба було лише знайти час. То ж у минулу неділю ми нарешті зробили це. Фактично, ми поїхали туди двома сім'ями - я, моя дружина, дочка та син, а також моя сестра з чоловіком та сином.

То що ж таке "Ведмежий притулок Домажир"? По своїй суті це реабілітаційний центр для бурих ведмедів, яких привозять туди з із приватних звіринців, цирків та пересувних зоопарків де вони проживали у незадовільних умовах - маленьких тісних клітках, де з них нерідко знущалися або ж, наприклад, цькували собаками. А на території ведмежого притулку кожному ведмедю призначено територію до 1000 квадратних метрів (10 соток), а територію притулку загалом складає близько 20 гектарів і там може проживати до 30 ведмедів (зараз там, схоже, проживає 15 ведмедів, принаймні я стільки нарахував на карті):

Ведмежий притулок "Домажир" було відкрито у жовтні 2017 року за підтримки австрійського благодійного фонду "Four Paws". Притулок розташований за 15 км від Львова. Щоб до нього потрапити, потрібно виїхати на трасу "Львів-Краковець" і доїхати до села Ямельня, де повернути згідно вказівника.

Чесно кажучи ми були трохи шоковані тим, скільки автівок припаркувалися вздовж дороги задовго до входу на територію притулку. Автомобілі стояли навіть на бічних польових дорогах. Але ми ризикнули і поїхали на безкоштовну стоянку перед входом. І, о диво, там була купа вільних місць, де ми безперешкодно припаркувалися 😄. Мабуть з самого ранку (ми приїхали в обід) всі місця на стоянці були зайняті, тому ті, хто приїжджали наступними, паркувалися вздовж дороги. Пізніше перші відвідувачі поїхали звідти, але ті, хто приїхали наступними, бачили довжелезний "хвіст" припаркованих автівок на узбіччі, тому і паркувалися наприкінці цієї "черги", резонно думаючи, що вільних місць спереду немає.

Вхід на територію притулку платний - 100 грн за дорослого, 50 - з дитини, а для дітей до 6 років вхід безкоштовний. До ведмедів веде доріжка, посипана дрібним гравієм, розмір якого ідеально підходив для того, щоб залізати мені у підошві кросівок 😆, через що я був змушений постійно зупинятися і виколупувати з підошви камінчики, бо іти було незручно.

Доріжка проходить між ведмежими вольєрами, розташованими вздовж не з двох сторін. Вольєри обгороджені металевою сіткою, вздовж сітки з внутрішньої сторони ідуть ще невеличкі маленькі стовпці із протягнутими крізь ці стовпці металевими тросами. Крім того, з боку відвідувачів ще натягнута обгороджувальна стрічка, щоб люди не підходили близько до огороді. Але я декілька місць, де можна підійти до ведмедів якнайближче і зробити селфі 😆.

Крім того, є декілька спеціальних майданчиків, розташованих на підвищенні і обгороджених склом, звідки можна роздивитися територію декількох вольєрів і ведмедів у них:

В деяких вольєрах для клишоногих викопали справжні озера, щоб вони купалися там у спеку:

На березі одного з таких озерець ми побачили ведмедя, який просто спав, лежачи на спині, лапами вгору 😆.

Даринка та Яремчик були в захваті від ведмедів, а от Маркіян сердився, бо його не впустили на стежку гратися камінчиками 😄. Якби ми це зробили, то могли б там і на годину зависнути))

Для тих діток, хто вже надивився на ведмедів, але ще не хоче додому, перед територією ведмедів розташовані різні розваги, наприклад мотузкова лазанка, де вони можуть випробувати свої сили у подоланні різних перешкод. Ця лазанка сподобалася Даринці, мабуть, більше за ведмедів)). Ми б ще там довго були, якби не дощ.

До цього йшло вже деякий час - небо затягнули чорні хмари, вдалині стали з'являтися блискавки, загуркотів грім. То ж ми вирішили піти з дитячого майданчика, доки не пізно. Виявилося, що ми вчинили правильно, бо як тільки ми увійшли у маленьку відкриту кафешку (тобто з дахом, але без стін), пішов сильний дощ. Ті люди, які ще залишалися на вулицях, кинулися тікати хто-куди.

Ми якраз встигли поласувати морозивом, як дощ закінчився і ми дійшли до машини сухими.

То ж якщо ви хочете поглянути на ведмедів в умовах, максимально наближених до природніх (наскільки це можливо), раджу завітати у ведмежий притулок "Домажир". А про ведмедів, які знайшли там прихисток, можна писати окремі історії.

https://goo.gl/maps/HRwBxYHXUnTz1Dhf8

WR43+8Q Жорниська, Львівська область