Невелика перерва

Всім привіт, а ось і я)

Вирішив зробити перерву від стіміту, але не очікував що вийде так надовго, бо в планах було тільки на місяць.

Почалось все з переїзду, який нам змінив наші плани, нам дуже подобалось наше житло. В нас було все для комфортного життя, а головне дешево по міркам Польщі. Ми платили по 500 злотих з людини за дуже хороші умови. Але із-за того, що підвищили плату за комунальні послуги, наші роботодавці не захотіли переплачувати і всіх розселили з того житла. В підсумку ми переїхали в набагато гірші умови. Для порівняння наше житло:

до

По суті в нас була своя квартира.

Це вже після:

Далі все йде спільне

Часто крали їжу с холодильника. Були навіть випадки, коли у сусідів забирали одяг з сушки.

А головне як ми переїжджали. Нам дали 3 дні для того, щоб ми зібрали свої речі, начебто непогано, але є однин момент, ми працювали по 12 годин і досить складно собі таке уявляли, бо в нас і так після роботи залишається максимум 2 години вільного часу, так ще і переїзд займе мінімум півтори години. Вихідного нам не давали, сказали що переїзд це не причина.

Десь через день, нам відправляють новий графік і ми бачимо, що як раз в день, коли ми можемо переїхати, нам дають вихідний і ми подумали, що це буде ідеальний день для переїзду. Що ми і зробили, переїхали в той день, тільки зайшли в нову кімнату, як нам одразу скинули оновлення графіку, в якому в нас забрали вихідний). Спати залишалось 4 години, тому дівчина залишилась вдома, а я всеодно пішов на работу, був там як варений.

Чому я так не люблю переїзди? Як мінімум тому, що то був 8-й переїзд за рік часу. Для мене це стрес, думаю як і для більшості. Тому переїзд для мене, це досить болісна тема.

Після переїзду, було знайомство з ріднею моєї дівчини, про це розповім вже в наступних, але якщо коротко то ми їздили у гори. Вже після відпочинку почався якийсь треш. В мене з'явилась дуже сильне вигорання, в мене такого ще не було, щоб настільки не хотілось йти на роботу і взагалі чимось займатись. Я багато разів пропускав роботу, і треба було щось вирішувати.

І вирішили, ми просто змінили договір, на якому ми працюємо. Тобто робота залишилась така сама, а умови інші. Тепер я працюю по 8 годин 5 днів на тиждень і ця апатія майже пройшла, ще відновлююсь, але вже набагато краще. Тому тепер знову буду писати на стіміт. Всім дякую за увагу, до зустрічі в нових постах!