THE DIARY GAME: 14 липня 2023 р.

Привіт

Зранку прокинулась, голова знов, як свинцева. Що з нею робити не знала. А треба їхати малого відвозити в село. Тож я всіх нагодувала, сама намарафетилася і поїхали. Сама поїсти забула. Приїхали батьки на машині, теж захотіли трішки покататися.

Поки їхали в село, відпав глушитель на машині. Отакої. Батько вийшов, заліз під машину і прив’язав його мотузкою.
А поки він там лазив під машиною, я вийшла і пішла подивитися на корів, що поруч паслися. Настроїла побілку фотографувати,а пастух каже, що можна ближче підійти, вони не буйні)). Ага.

І тут одна корова вибилася зі зграї перейшла дорогу і інший пастух пішов її заганяти назад. І коли він її погнав, кричить другому – приймай. І тут ця корова вибігає на дорогу і біжіть на мене!!! Я в шоці, трохи не викинула мобілку)). Ще подумала, що то бик, тому що роги великі)). А потім роздивилася, коли вона вже звернула, що то корова)). Отакі мирні, ага)) Хрю)).

Ну що ж відвезла я малого. Без нього сумно якось, не так як в перші рази. Захотілося там з ним остатися.

Свекруха питала, як я роблю оладки. Мій чоловік попросив її спитати, бо вона не так робить, а треба так як Галя)). А я кажу, зробите свої і скажете, що так сказала Галя робити)). Ну а що)).

Потім дзвонять, типу включи комп, пароль забулись. Включила, взяли. І чоловік жаліється, що ще треба в магазин іти. Хм. Повний город, навіщо іти в магазин? Кажу, піди на город, накопай картоплі молодої, поріж паличками і пожар на соняшниковій олії і дай соус малому. Все.
Зробив, нажарив, дитина була сита і задоволена)).

Я там же трішки покомандувала, заставила попрати постільну білизну)). А шо!?))