THE DIARY GAME: 14 березня 2024 р.

Ввечері пекла печіво.

Вітаю.

Три дні не хочу нічого писати. Рашисти не дають дихати вільно. 12 березня рашисти влучили ракетами в два будинки в нашому місті. Загинуло чотири люди і багато людей поранено, багато людей залишилось без домівки. Біль, жалість, співчуття до нашого народу. Ненависть до росіян збільшується с кожною хвилиною. Навіть зараз пишу і об’явили ракетну небезпеку. Живемо одним днем. Нехай бумеранг скоріше повертається в домівки росіян.

Прокинулась від сирени, а не від будильника. Вже думала, що уроків у дитини не почнуться. Першого уроку не було, тільки на початку другого уроку англійської мови об’явили відбій тривоги. Діти посідали за комп’ютери і почався урок англійської мови.

Розповім трішки про цей урок і крикливу вчительку англійської мови. В неї чомусь половина дітей з вимкнутими камерами. І ось вона починає питати і питає спочатку тих, хто сидить вимкнутий. Виявляється дітей на уроці нема, ото шо тільки підключений на уроці в зумі.
Діалог:
Єгор є? Нема!
Мілана є? Нема!
Лев є? Нема!
А Даша є? Нема!
Далі вчителька говорить про те, що ті діти які не відповідали на уроці, отримають 1 бал. Мій малий і переводив і відповідав, за це отримав 11 балів. У вчительці навіть настрій піднявся, що її хтось слухає)).

Поки писала цей допис, бігала два рази в коридор з малим. Над домом пролітали шахеди, один десь в стороні.
Ще щось хотіла написати, але настрій пропав.

До завтра.