Коли все йде не за планом
Сьогоднішній день був насиченим, хоча планувався як звичайний домашній клопіт. Зранку — сніданок, потім трішки прибирання, а на черзі було варення. Як то кажуть, не буває всього гладко. Попри мінімальний вогонь, моє абрикосове варення все ж трохи пригоріло. Але в результаті вийшло смачне повидло, тож шість баночок успішно закриті. Залишила вазочку смакувати вже зараз.
Я не люблю скуплятися, для мене ходіння по магазинах часто схоже на каторгу, особливо коли треба тягти важкі сумки. Але холодильник спорожнів, тож пішла в АТБ. І тут почалося веселощі. Мій пакет із кефіром раптом розірвався посередині.
Все навколо в кефірі, я в шоці... Добре, що купила паперові рушники, почала все витирати. Покликала охорону, вони ще вагалися кого кликати. Прийшла дівчина, якось взяла той пакетик і дозволила мені взяти новий пакет кефіру за ту ж ціну. Світ не без добрих людей, дякую їм. Я не очікувала. Але на цьому пригоди не скінчилися. Забула вдома телефон зі списком покупок, тому впевнена, що дещо купити забула. А за чаєм довелося додатково йти в інший магазин, бо в АТБ полиці були порожні.Тобто чорного чаю там не було. Хоча був в пакетиках ліптон. Прийшлось його купувати.
Після повернення додому трохи відпочила від спеки, взяла телефон і пішла на нову пошту відправлялати договір до школи для сина. Добре, що згадала про промокод та зекономила 15% на відправці. Після ццього зайшла в інші магазини, які були поруч, та там вже купила чай та каву, та ще щось по списку. А от про хліб зовсім забула, його не було в АТБ, а потім я за нього не згадала. Про хліб у список не писала, тому і не купила)).
Цілий день відчувала дивний тиск у голові, ніби носила занадто тісний обруч. Мабуть, це все через погодні гойдалки. Дощ нас знову оминув стороною, тобто він був, але ледь побризкав, хоча за три кілометри від нас лило як з відра, а в селі, де зараз мій син, калюжі навіть зараз не висохли.
Ось так і минув день. Щось вдалося зробити, щось — через силу. Але все вирішено, і я спокійна.
Почистила телефон від зайвих фото, тому вставляю сгенеровану картинку. До речі, це дуже зручно.
===========================
Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/
Відео мого сина на YouTube.
Все ж такі авто дуже полегшує життя. Хай навіть стареньке. Як я завжди кажу, мені не для понтів, а перевезти дупу з точки А в точку Б. А магазин - взагалі окрема тема.
0.00 SBD,
0.04 STEEM,
0.04 SP
Я розумію, але боюся їздити. Мені ніколи не давали сісти за кермо,а зараз були б раді… але мені потрібен інструктор для цього.
а магазини всі поруч, я живу як раз в центрі нашого району. Нема потреби брати машину. Хоча батьки живуть далеченько від мене, то краще підвести, ніж тягти сумки.
0.00 SBD,
0.05 STEEM,
0.05 SP
Тю, так спочатку всі бояться) А в наш час це треба ще з багатьох причин. Варто спробувати, якщо є можливість. Тут не треба таланту, це просто навичка
Мені просто треба цим зайнятися, але поки не маю такої мети. Можливо в майбутньому ..))Я навітьне знаю, чи годні мої права для цього, їх десь років 20
0.00 SBD,
1.23 STEEM,
1.23 SP