Стежка

Рожевими пасмами
Надвечір'я креслить небо.
Ось-ось хмари згаснуть
І день забуде про тебе.
А ти пам'ятатимеш ясно,
Бо сьогодні здійснив свою мрію,
Зважившись стежку прокласти
Там, де всі не зуміли.
Ти торував її крок за кроком,
Зминаючи всі перепони.
Збираючи кпини
Та сміх поза оком.

Ти падав. Це теж бувало.
І плакав, зневірявся.
А мрія тебе рятувала.
Колючки, подряпини,
Навіть камені в спину.
Хтось на шляху був втрачений.
Для тебе.
За роки чи одну хвилину.

День новий почався.
Стежка стала дружньою.
Хтось навіть за тобою подався,
Дивуючись, якою вона стала зручною.
Але це вже не твоя історія.
Ти переможець. Митець.
Шлях обраний зветься долею.
Її кожен собі творець!

Публікую для вас власні вірші та фото.
Бажаю вам сонця на душі за будь якої життєвої погоди!