Віктор Небоженко: «Переможний» сон Порошенка
Схема стратегії перемоги Порошенка на цих виборах дуже проста. Три тури і три сили.
Перший крок з реалізації цієї стратегії, що його зробили у січні, – скандальний «Томос-тур» Україною і паралельно – організація кампанії з дискредитації й ненависті до політичних противників, конкурентів на виборах.
Другий крок в лютому 2019 року – «Мова-тур» містами і селами України. Головна мета «Мова-туру» – роздача української абетки з автографом президента для російськомовних виборців і програми Порошенко на виборах 2014 року – для україномовних. Щоби всі згадали, кого вони обрали президентом в 2014 році. Одночасно з цим – провокації проти кандидатів, а також блокада ЗМІ для конкурентів на президентських виборах. Масовий підкуп анонімними мережевими структурами зубожілої частини електорату, символічне підняття пенсій і стипендій. Цілий місяць демонстрація подяки свідомих пенсіонерів і студентів кращому Президенту України Порошенку.
У березні 2019 року – останній, «Мілітарі-тур». Це буде третій крок. Президент-переможець в камуфляжі з величезним натовпом генералів і «польових порохоботів» роз’їжджає казармами і військовими частинами, а також прискіпливо оглядає лінію фронту. А в цей же час здійснюється шантаж і жорсткий політичний тиск проти кандидата в президенти, який має всі шанси виграти президентські вибори, а також організація тиску і судового переслідування тих, хто попереду Порошенка в рейтингу кандидатів.
Особливу увагу буде приділено шантажу і «дресируванню» ЦВК. Все підготують до дня голосування.
Але якщо рейтинг президента все одно не росте, то можна спробувати імітацію замаху на президента або нещасного прем’єр-міністра, відповідно потрібні масові натяки-звинувачення в цьому своїх конкурентів на виборах, мовляв, хотіли зірвати вибори.
А всі три місяці, поки президент роз’їжджає зі своїми турами країною і загрожує своїм суперникам, його «стратегічна трійка» – адмінресурс влади, кібервійська Путіна і місцева мафія наполегливо працюють над потрібним результатом президентських виборів, деформують волевиявлення українських виборців.
У цій історичній боротьбі проти України шансів у демократії дуже мало, але ще є. Для Порошенка головне – правильний результат, але виборча кампанія теж потрібна, щоб або обдурити суперників, або надовго розчавити політичних супротивників, позбавити всіх будь-яких ілюзій щодо виборів і відучити українців від демократії. В політології це називається електоральна автократія. До речі, президент Венесуели Мадуро протримався шість років, так чому президент Порошенко не може протриматися при владі теж шість років?
І не треба ніякої чесної соціології, дебатів, обговорення програм, екзит-полів або публічного звіту президента Порошенка за п’ять років бездарної та антинародної злочинної політики. Легше швидко і нахабно залякати і обдурити українських виборців, ніж принижуватися перед ними, клянчити голоси або звітувати за злидні, беззаконня і корупцію. Нехай звикають.
А потім, 31 березня 2019 року, несподівано для всіх, оголошення фальсифікованих результатів голосування президентських виборів, як вдала суміш чудес «майже святого» президента-олігарха Порошенка і тяжкої роботи влади з організації правильних виборів. Як завжди, йому пощастило! А хто проти «церкви, мови і армії» в Україні? Таких немає! Значить переможець – Порошенко! Нехай навіть Путін і його друг Мадуро позаздрять, як треба демократичним чином, на очах всього світу, залишатися при владі.
Ви скажете – це кошмарний сон або звичайний авантюризм нинішнього президента-олігарха за підтримки Путіна або «Мадуро-стиль» в Україні!? Так, можливо, але для того щоби залишитися при владі – всі засоби хороші. А, як відомо, «переможця не судять». Особливо в Україні.
Джерело: Виктор Небоженко