Олександр Кочетков: Три аспекти махінацій в «Укроборонпромі»
Розслідування, скрупульозно проведене програмою «Наші гроші», має три аспекти: правоохоронний, політичний і моральний.
З правоохоронної точки зору справа має реальні судові перспективи. Прокурори зроблять порівняльну таблиці: розшифровки листування з розмовами і реальними подіями. Оскільки все збігається, то суд має право додати матеріали в якості доказів. І полетіло!
Причому вести розслідування може НАБУ (ранг старшого Гладковського дозволяє), може ДБР, може СБУ (хоча тут явний конфлікт інтересів, оскільки там схему кришували).
А ось в політичному сенсі нічого надзвичайного не сталося. Тому що в політикумі і в Україні, і на Заході всі давно знають про нашу масштабну корупцію.
Але є моменти.
Архіви листування махінаторів могли потрапити до журналістів з двох джерел: від СБУ або від американців. У нашого Штірліца в СБУ я не вірю: там такі, напевно, залишилися, але працівника, в якому хоч трохи сумнівалися, ні за що б не допустили до розслідування настільки чутливої для влади сфери, як «Укроборонпром».
Тож, найімовірніше, американці. У них є супутникова система «Ешелон», яка дозволяє перехоплювати мобільні переговори і листування. Зламати пошту для них теж не є проблемою.
А якщо дійсно так, що це більш ніж ясний сигнал президенту Порошенку. Який йому зрештою доведеться почути.
А от щодо моралі – зовсім кепсько. Порохолюби негайно почали нудити в чисто російському стилі: «Які ваші докази? Це не докази, а вигадки».
У вкрай цинічного Порошенка повно натхненних наслідувачів.
Але навіть їх переплюнув «Укроборонпром», який в прес-релізі заявив, що журналісти повинні були погоджувати матеріали свого розслідування з першоджерелом, тобто з ними, шахраями. А так це підриває обороноздатність України.
Розумієте, не зухвала корупція підриває, а розслідування цієї корупції!
Чергове гучне викриття влади нікого ні в чому не переконало: для частини отруєних телевізором ПОП, як і раніше, залишається «відроджувачем армії і рятівником від Кремля». І те, що він давно втратив моральне право керувати країною, їм в голову не приходить.
Але ж суспільство, яке втратило моральні орієнтири – нежиттєздатне. Воно з’їдає себе зсередини, а зовні від нього шарахаються з гидливістю і не прагнуть допомагати.
У цих виборах ми гранично близько підійшли до фатальної межі.
Джерело: Александр Кочетков