Сколопендра №3/scolopendra№3

Ate a spider my scolopendrum. Well, I warned . Said, do not be bored, you have different kinds of biological. Do not fit He said stupid, he only uses you. But nobody is listening to me anymore. Even some skoponendra thinks that it is smarter than me.
I go to the bathroom. The puncturer in the shell is lying. Clearly, without signs of life. And the spider is still happy enough to climb it. I'm surprised, I say: "I apologize here, but this is not something. What happened here? "
The animal is fluttering so tasty and so me: "And you wanted? Nature is the same. It's life. And life in nature is brutal in two ways. Here you are not a club of noble manners. Whoever is the first to sip, he will make the porridge. The choice is not great - either you or you "
"Well, it's still ugly - I say. She invited you. I signed the non-aggression pact with it all the same. You were not here. It also came to you from your side. "
"Listen, what you got here," the spider begins to get angry. I told you - here are not English gentlemen, but real enimal life, blink. I will not tell you anything new. There are no rules. And you all your wisdom. Okay, I'm going to get over there again a week ... "
"Let's go from there," I say spitefully. Those animals got tired, then such is not so. "
I took him to a newspaper and threw it out of the window. Tired of ...

Кароч, з’їв павук мою сколопендру. Ну, я ж попереджав. Казав, не суйся, у вас трохи види біологічні не ті. Не підходите. Казав дурній, він же тебе тільки попользує. Але ж мене старого ніхто ніколи не слухає. Навіть якась сколопендра думає, що розумніша за мене.
Заходжу у ванну. Сколопендра в раковині валяється. Явно, без ознак життя. І павук там таки довольний розжирнілий лазить. Я ясно падафігєл, кажу: «Я тут діко ізвіняюся, но тут явно шота не то. Шо тут за фігня проізошла?»
Відригує та скатіна так смачно і такий мені: «А ти шо хотів? Природа вона ж така. Це жизнь. А жизнь в природі вона жорстокіша вдвойнє. Тут тобі не клуб благородних манєр. Хто кого перший ізїсть, той і буде кашу наябувати. Вибір не великий – або ти або тебе»
«Ну, всьо равно, якось некрасіво получилося, - кажу. Вона ж тебе пригласила. Пакт про ненапад я всьо таки з нею підписував. Тебе тут не було. Воно ще й подло з твого боку вийшло.»
«Слухай, чого ти тут розійшовся, - починає злиться той павук. Я тобі сказав – тут не англійські джентльмени, а реальне енімал лайф, блять. Нічого нового я тобі не скажу. Правил тупо ніяких. А ти всьо своє талдичиш. Ладно, я тут ще з тиждень перекантуюся…»
«Двай кароч вали звідци, - відказую злобно. Надоїла та живность, то така то не така»
Кароч, взяв я його на газєтку і викинув в хфортку. Задрав…