The Diary Game : Тимчасове обмеження волі

Привіт усім.

Кожанка моя в ахєрє напевно. Щось з нею невідоме відбувається. Весна. Весна на всіх діє по різному. Каже мені:

• Арчіку, іди на вулицю, хоча б лапами траву помацай...
  Отже ж намахана. Мені і на підвіконні траву ту гарнісенько видно.. з вікна. Доведеться йти, звикати до землі, що вже поробиш...🐾

---

Котусик мій вперше відчув тимчасове обмеження волі. Шлейка йому не сподобалася, але це життя, воно бентежне. У травні я планую зі своєю мамою поїхати до доньки. Ясна річ, що котусика з собою брати ми не будемо. По-перше, у нього немає спеціального чіпу, (на таможні тваринок сканують як ото на касі АТБ пік-пік), а по-друге, котиків саджають у багажник. Як сумку. Ну нащо мені таке? Саджати Арчіка в переноску, а ту переноску пхати в багажник? Та ще й плати за нього як за людину. Я до такого не готова, то все стрес для мого котика, ну і для мене також.

Зараз намагаюся вирішити проблему, з ким же буде жити мій кіт поки ми з мамою поїдемо в мандри. Аліна, моя приятелька, вона спершу порекомендувала чоловіка, який займається перетримкою тварин. Сам той чоловік за професією кінолог. Відгуки за того чоловіка у нас у містечку гарні, але ж у мене не собака, та і мужика того я не знаю. Страшно. Знаючи свою фантазію, я вже намалювала собі такий сценарій:
Запхнули мого Арчі в клітку, а в тій клітині ще пару котів чи кішок. І весь цей час він буде жити в страху, що його образять або не дай Боже ще зроблять з нього заднєпривідного,(як моя бабця казала "знасільнічають"☺️). У тварин же інстинкти, запахи і таке інше. А моє кошенятко ще незаймане та більш того, він кастрований.

Коротше Аліні я розказала про всі свої страхи, вона смачно проржалася з мене і каже:

• Ну ок, давай я твого Арчі візьму до себе. Але у мене є дві собаки, які я вигулюю кожного ранку, тож доведеться і твого кота вигулювати.

У Аліни один пес вовкодав, величезний, він сидить на ціпку та охороняє будинок. Іноді вона випускає його побігати у вольєрі. Другий собака отой кудлатий йоршик, кімнатна тваринка. Жужа. Та Жужа вже стара і без зубів, живе в будинку, ходить на пелюшку, їсть погано, п'є якісь ліки на постійній основі, бо у неї проблеми з нирками. Проте Аліна своїх тваринок дуже любить, вигулює, тепло про них говорить. Та що там казати, лише про них вона і говорить. І от вона каже, що вдень мій Арчі буде гуляти на подвір'ї, бо треба городи саджати. А вночі з Жужею відпочивати у будинку.

Сьогодні я купила своєму коту шлейку. Одягла, щоб він трохи звикав, ввечері планую вийти з ним на прогулянку. Бо скоро ця шлейка Арчіку буде як раз в нагоді. Саме на ній і буде Аліна вигулювати Арчі. Поведе у свій садочок, зачепить за шлейку рулетку на метрів п'ять і нехай котик повзає поміж кущами. Це краще ніж десь у якогось незнайомого кінолога. Як на мене. Бо Аліні я можу довіряти, вона мого кота любить і він від неї не ховається коли вона в гостях у нас з котом.

Всім миру...

________💛💙________

Все буде Україна!