Як минуле Китаю позначається на його сьогоденні і майбутньому. Потік інформації.

Сучасні китайські цензори блокують в інтернеті делікатні політичні теми, а тим, хто висловлює незручні для влади політичні погляди, загрожує як мінімум арешт, а то й гірше.

Говорити владі правду завжди було проблемою в Китаї. Багато китайських історики вважають, що їм доводиться писати те, що треба можновладцям, а не те, що вони вважають важливим.

Сима Цянь, автор одної з основних праць про історію Китаю, пішов іншим шляхом.

Сима Цянь жив в I столітті до нашої ери. Він наважився захистити полководця, який програв важливу битву. Тим самим він нібито образив імператора і був засуджений до оскоплення.

Але його спадщина живе, і до сих пір китайські історики ставлять Сіму Цяня собі в приклад.

Його праця "Історичні записки" ( "Ши цзи") побудована на різних джерелах, в ній міститься ретельний аналіз історичних даних, а також він першим вдався до усної історії, опитуючи очевидців якихось подій минулого, щоб зрозуміти, що саме тоді відбулося.

Це був революційний підхід до вивчення історії. Але він же став уроком для наступних поколінь: якщо ви готові ризикнути своєю безпекою, ви можете описувати історичні події якими вони були, без прикрас. Якщо ж не готові - включайте самоцензуру.