Вірш "Підбитий метелик" | The poem "Broken Butterfly"

Привіт, людство. Скажу чесно, інколи забуваю, що у мене є СВІЙ акаунт на Steemit і на ньому теж бажано писати.

Но так як моя нервова система все ще в робочому стані - я тут.

Останні три дні сниться війна... Війна від першого обличчя - це пекло. Тому, сьогодні на роботі я написав невеличкий вірш, і хочу з вами їм поділитися.

---

Останній раз, вдома,
Не пам'ятаю, коли я був,
То депресняк чи то втома,
Як виглядає мій дім, я забув

Біжав від проблем я,
Думав, що не догонять вони
Так, тут не пахне війною,
Але прийшла вона в мої сни

Досить снитись мені!
Я вже все бачив в новинах!
Мені достатньо, благаю!
У чому моя провина?!

То кара мені?
За то, що вбіг я з країни?
Так я спасав не себе!
Я спасаю родину!

Ти думаєш тут мені класно?
Живу як в маслі вареник?
Ну так ти трохи не тямиш,
Я як підбитий метелик

Я типу можу літати,
Машу одним я крилом,
Але крила не хватає,
Щоб долетіти додому...