Волошковий рай

Добрий вечір! За народним календарем сьогодні згадують мученика Василіска. У давнину цей день називали Волошковим або Солов'їним днем, оскільки вважалося, що саме зараз на повну силу починають співати солов'ї, а в полі зацвітають волошки. День мученика Василіска в народному календарі — це дуже колоритна і навіть дещо таємнича дата. У народних традиціях християнські мотиви тут тісно переплелися з давніми міфами та спостереженнями за природою.

​Ось найцікавіше про цей день, його назви та заборони:

Чому день називали «Волошковим» та «Солов'їним»?

Наші предки помітили, що приблизно з 4 червня починає масово квітнути волошка, а в лісах та садах на повну силу виспівують солов'ї. Люди казали, що солов'ї своїм співом «зустрічають літо», тому день вважався святом птахів. За поведінкою пернатих навіть прогнозували погоду: якщо солов'ї співають усю ніч, то найближчі дні будуть сонячними та теплими.

​Окрім святого мученика Василіска Синопського, у народній уяві цей день пов'язували з міфічною істотою — Василіском. ​Існувало дивне повір'я, що саме 4 червня з яйця, яке зніс семирічний півень і яке висиділа жаба, може вилупитися цей монстр.
Щоб цього не сталося, напередодні господарі збирали всі яйця в курнику і варили їх круто.

Головна заборона дня: чому не можна було працювати в полі?

Це була чи не найсуворіша заборона цього дня. На Василіска категорично не можна було орати, сіяти чи саджати щось на городі. ​Люди вірили, що з усього посіяного цього дня виросте лише бур'ян, полин або волошки, які «заб'ють» весь урожай. Казали: «Не сій на Василіска, бо вродиться одна волошка». Хоча сьогодні ми любимо ці сині квіти за красу, для давніх землеробів вони були злісним бур'яном, який псував посіви жита й пшениці. Тому цей день селяни присвячували відпочинку, хатнім справам або просто гулянням.

Дівчачі традиції та ворожіння. Дівчата цього дня плели вінки з конюшини та волошок і кидали їх у воду: ​Якщо вінок плив — це вважалося добрим знаком, який віщував щастя, здоров'я та швидке заміжжя. Якщо вінок тонув — це обіцяло дрібні неприємності або розлуку з коханим. Цей день символізував остаточний і безповоротний перехід природи до справжнього, квітучого літа.