Гуркіт у небі

Добрий вечір чи ніч! З самого ранку сирена лунала замість будильника. Нині здуріли росіяни, чи просто ненормальні. Мабуть і те, й інше. Можна було назвати дуже нецензурні слова, але я не та людина. Який опускатиметься до смітника, як любить цю справу російська людина. Які не можуть у себе в трусах навести красу, а лізе в чужі труси, щоб обісрати. Також зараз про війну маю мову. Не можуть у своєму болоті розібратися, навіщо лізти до чужої країни. І говорити про спасіння, себе врятуйте спочатку. Начебто заспокоїлася про наслідки недавніх обстрілів.

Яке було раніше від орків. Відпрацювавши зміну під звуки сирени, вирушили із сином на прогулянку. Поки ми грали за цей час, мій телефон розривається, від дзвінків. То одна знайома подзвонить, то друга і так усю прогулянку. Не встигнувши навіть додому дійти після прогулянки, зателефонувала свекруха. Запросила у гості.

Страшно звичайно було їхати, якщо треба значить їхати. Приїхали ми в село, чудово було що за цей час не було сирен. Допомогли по господарству, за допомогу нам щедро подякували.

Улюблені тварини свекрухи, що проживають в неї

Консервація та овочі, ну куди без того щоб я не зробила пару кадрів полісаднику. Поки я була з сином на фото полюванні, свекруха зібрала нам торбу.

Наприкінці кави та в добрий шлях. Можна додому їхати. По приїзду як я на передодні писала овочі, консервація і випічка.

Свекруха любить випікати. Розібрали ми свій пакет, спочатку син у душ, потім наш дід поки що всі приймали душ по пів години. Тут і чоловік із роботи прийшов, теж одразу в душ. Як завжди, я в останню чергу. Добре те, що останнє, але мені щастить завжди.Тільки прийняла душ, зробила маску для обличчя та волосся. Як щось як за шумить і свист такий, що не передати словами.

Думки у голові почали намалювати картинки. Як раптом у будинок потрапить, і він розвалиться. І тут я така красуня. Вилазить із ванни, на морді маска і так далі. Ось це було б. Син із чоловіком і дідом у коридорі, я у ванній. І начебто смішно б і в той же час страшно думати таке. Швидко все змила і вийшла з ванни. Тут крики сусідів, як завжди всі на балкон, позирити що ж там.

А дві сусідки ломляться в під'їзд із криками, одна кричить від того, що гуркіт іде. Друга не може від хвилювання дверей відчинити. Так і весь період, що летіла ракета, вони кричали і не змогли на паніці потрапити додому. Від переживань мене розтрусило. Довелося пити заспокійливі. Хоч якось відволікти себе, взялася за прибирання та прання. Коли все зроблено було можна і на відпочинок, але все одно вухо треба тримати в гостро.