Сумно і боляче 😞
Сьогодні спав до 13:00 години дня. Думаєте виспався, а ні! Коли спиш мало - дебаф, спиш багато - дебаф. А заснув я о 1:25, тому виходить, що проспав я 11,5 годин...
Сонце дуже сильно світило у віконня, прям добре заряджаючи мене енергією.
Тому ледь нарізавши дупля, я пішов снідати лаваш з сардельками і сиром. Поговорив з мамою (як ви пам'ятаєте я приїхав до батьків і залишився на ночівлю), пішов трішки полежав.
Потім мама погукала, щоб я погуляв з собакою Джеком, а потім допомогти привести до ладу палісадник. Колись були посажені квіти і обгороджені камінням і знизу закопаними плитами.
Почали з каміння, у нас за двором є купа каміння і я перекидував через паркан але не завжди влучав... Потім, розкопували плити, вони були досить важкі, тому мамі не дозволяв допомагати і відносив й складав їх сам.
Це зайняло у нас годину часу, потім знову пішов гуляти з Джеком.
Після цього зайшов до бабусі, побалакали вона передала цукерок, печива, кофе. Попрощався з бабусею і пішов додому.
Потім поговорив з мамою на кухні, розповів про Steemit, говорить треба і батька записати, щоб ділом займався, а не тік ток гортає лежить у вільний час 😂
Батько пожарив шашлик, то я добряче поїв. Ще трішки з мамою потеревенили і вже був час йти збиратись на маршрутку додому. Зібрався, попрощався з мамою і котами, зустрів батька на вулиці (у нас дім) також попрощався, похвалив шашлик, помахав Джеку. І після того як я побачив сумні очі Джека ледь не заплакав, так не хотілось їхати і всім приділити увагу😞
Ось завжди, як приїзджаю додому дуже важко їхати назад, бо завжди сумно. Що коти постійно ображаються і не дають себе гладити, якщо я на один день, а коли я приїздив аж на 10 днів, тому з другого дня вони самі приходили лащитись. І дуже сумно коли батьки говорять "приїзджай частіше" прям, як стріла у серце...
В мене є старша рідна сестра і вона вже роки 3 не мешкає з батьками і раніше хоч я був з ними, а зараз нікого. Важко стримати сльози і дійсно сиджу плачу. Так не хочется до них приїзджати, бо потім і їм, і мені сумно :(
Коли мешкаєш з ними, то не цінуєш і не проводиш час разом. А зараз, як приїхав, то весь час спілкуємось, з бабусею, яка мешкала поряд взагалі не спілкувались, а зараз сидимо розмовляємо про життя по пару годин за чайком.
Не хочу дописувати.
P.S. Трішки заспокоївся, хочу сказати - приїзджайте до батьків частіше, поки є можливість.
Дійсно так. Турбуватися про батьків, приїжджати до них треба, поки вони є, бо потім вже нічого не виправити
😢
Давай і батька сюда))
Та треба))
Як же ж я вас розумію щодо сну:( У мене це правда викликано психіатричним розладом, але ви дуже влучно підмітили, що баф від нього отримати нереально, лише дебаф. Лікую цю проблему роками, іноді стає трохи легше, проте потім все рівно повертається
Бажаю вам здихатися цієї проблеми якнайшвидше 💙
Дякую!
О, дебаф! Сто років не чув як хтось вживає це слово. А колись я теж в "Героїв" залипав)). На жаль (чи на щастя, враховуючи скільки часу я там витрачав) сімейне життя не залишає часу для таких часозатратних ігор (і загалом для комп'ютерних ігор) 😄
)