Від пʼятниці до пʼятниці

Тиждень за тижнем … От вже і чверть листопада позаду. Дивлюся на прогноз - поки радує, може нам з собаксами вдасться протриматися на грубці до грудня. Зазвичай я вмикає котел коли вже -5 і холодніше. Ми може і простимались би на першому поверсі, не проблема, але боюся, що буде капець батареям. Та ще і ламінат на другому поверсі встане гіркою. Ми це вже проходили.

Сьогодні така погода, що нічого не хотілось робити. Проте змусила себе відредагувати та відправити один з проєктів. Зовсім небагато роботи, але її теж треба було зробити. На вулиці - дрібний дощ. Я подумала, що як добре, що вчора я посадила кілька рослинок. Вони отримують свою порцію вологи і не треба їх поливати.

Потім ми с собаксами прокатились в село, де я купила налисники з сирок і котлетки. В основному не для себе, а для Ромашки, бо це єдиний шанс якось впихнути в неї пігулки. Ох, не знаю, скільки ми ще протягнемо, особливо, якщо буде така мряка і сирість. Їй одразу стає гірше. Єдине сподіваюся, що пігулки почнуть діяти.

Потім трохи побавилась з ШІ. Справа в тому, що спочатку у мене був лише один дракон -Мішель. Коли дракон хотів спати в печері - вона лізла під ковдру, а коли дракон хотів лежати на горі, то вона залазила на подушку і звідти на всіх ричала. Але крок за кроком, крок за кроком і я дивлюся, що у мене почали одраконюватися одна собакса за іншою! І тепер типа вони всі дракони, а я маю вчитися спати в їхньому гнізді, на яке вони перетворили моє ліжко 😂

Але зі мною такі жарти не проходять, і нас водила їх на екскурсію до будки, що стоїть в саду (щоправда, робили її для качок) і сказала, що всі вони будуть жити там. Тоді у нас зʼявилась серія малюнків на тему «Коли Кохана сказала, що відправить нас жити до будки»