The Diary Game 7/08/2022: Воронячий вікенд

Вітаю, друзі!
Вікенд добігає кінця і завтра знову доведеться впрягатися по-повній. Сподіваюся, що завтра ми таки зможемо провести зйомку, яку відклали через погоду, і я зможу поділитися з вами новими фотографіями. Я поки що була зайнята моїми воронами, готувала їх до випуску.

Як будь-яке немовля, малюк ворони ставить будинок догори дригом. У принципі у пташеня всього три функції: їсти, какати, спати. І так по колу. Якщо вчасно не погодувати, включається функція "кричати якнайголосніше".

До речі, з приводу фотографії вище – не турбуйтесь. Пташеня в порядку! Воронята так сплять 😁 Хоча мого екс, коли він уперше таке побачив, ледве кондрашка не вихопив.

Воронята досить швидко починають ідентифікувати людину як джерело корму. Готуйтеся до того, що дзьоб відкриватиметься одночасно з вашим заходом до кімнати.

У воронять чарівні блакитні очі. До речі, так ви можете відрізнити, пташеня це або дорослий птах.

Зазвичай навесні до мене приїжджає не менше десяти воронят, які втратили батьків. Я завжди чекаю цього моменту з нетерпінням, тому що я люблю няньчитися з малюками вранових. Але цього року все було інакше. Після окупації були дуже серйозні перебої з кормами, і я мусила попередити Київську команду порятунку тварин, що цього року я нікого не приймаю.

Проте троє воронять таки приїхали: Байрактар, Джавелін та Карма. Оскільки пташенята були здорові, я не привчала їх "до рук", щоб можна було адаптувати їх до самостійного життя.
Це цілком вийшло з Байрактаром і Джавеліном, які сьогодні благополучно познайомилися з воронячою зграєю, яка час від часу гасить у моєму дворі.

Щодо Карми, то вона вже приїхала до мене приручена і тепер категорично відмовляється адаптуватися. Втім, мене це не дуже хвилює, тому що для таких випадків у мене є величезний вольєр, який доходить до другого поверху мого будинку.