Ремонтна криза

Сьогодні жодного інтелектуального навантаження. У мозок а - вікенд. Ми чудово попрацювали протягом тижня і треба зробити перерву. Для таких, як я, кращий варіант - це попрацювати руками.

Тому зранку я ще трохи помахала колуном, розбираючись з лапомійкою.

Те, що воно все по кімнаті - не дивуйтесь. Це ми посварилися з собаксами. Вони взяли меду робити мені там шкоду, а я збудувала захисні споруди «Зуби гіпопотама». По ходу, допомогло😉

Щоправда собакси тепер на мене ображені. Ну що ж. Я теж ображена! У них доступ до двору цілодобово, я для цього диску в стіні будинку зробила! А їм бачите важко пройти три метри, що вони мені калюжі посеред кімнати малюють!

Далі - майстерня. Сьогодні я заклала дину біля двері в, яку незрозуміло чого там залишив мій екс. І це вони вдвох робили! Ну якщо руки з дупи, то вони з дупи. На щастя у мене, як я вже казала, залишилося дофіга обрізків від піноблоків. Я нарізала собі болгаркою прямокутників і заклала цю дирку.

Ну ось скажіть, два здорових чоловіка прям ніяк не змогли це зробити. Really?
Зараз воно все сохне, а потім вже буду грунтувати і штукатурити. Щоправда там ще моментики залишилися, але це теж, коли кладка висохне.

Ось результат моєї робити 😉

Що мене дійсно загнало у глухий кут - це стеля. Бачите, у якому вона стані? Ніт, підшити не вийде, вона і так на голові. Колишній хазяїн цього будинку, ще який все це будував, був ростом з сидячу собаку. Тому і стелі такі низькі. Фарбувати? Для цього треба все це збивати, а потім вже вирівнювати і фарбувати. А вже серпень... Як це встигнути?

Коротше, я поки у розпачі. Порадилися з друзями, вирішили, що вони прийдуть і тоді втрьох щось вирішимо. Ну а поки на стінах дирки грунтую і затираю.

А це як ми спілкуємося з моїм другом, який мене дистанційно консультує. Я показую проблему і що у мене є з матеріалів, а він каже, що для яких робіт використовувати 😉 Добре, що ми живемо в такі часи, коли можна так запросто не просто спілкуватися, а й наглядно показати, у чому проблема, і отримати пораду.