Про щастя 😉

Чи можна почуватися щасливою, коли на власному горбу перетаскала 250 кг? Ще і як! Якщо це - 250 кг корму для собакс! Ну і там ще трошки для коте.

Це дійсно дивовижна історія і якось я її вже розповідала.

Живуть в Ірпені чудові люди, люблять собакс і мають розплідник угорських вижл. У 2022 році вони, як і ми, потрапили в окупацію. А потім інша чудова людина, Anna Shevchenko, написала книжку, де в одному з оповідань героїня - угорська вижила в окупації, яка розкриває собачий погляд на події.

І от вже вдруге читаючи цієї книги, наші британські друзі, присилають нам допомогу.

Я зранку швиденько прибрала котячу кімнату і зашила туди флотський ящик - надійний захист від мишей.

Кішка Фея прийняла вантаж згідно накладної 😺

Собакси, не відходячи далеко, одразу перевірили смакові якості корму і визнали, що він відповідає їх аристократичному смаку.

Ну а я тим часом транспортувала мішки в ящик. На цьому банкеті я навіть не офіціант, я - вантажник продуктів 😂 Але це такі дрібниці порівняно з тим, що ми тепер маємо запас корму і на якийсь час я можу дихати вільно. Ну, точніше, не заганяючи горобця в полі перенаправити фінанси на купівлю вакцин для собакс і коте, а також пігулок від клещів, які зараз ну дуже актуальні.

Отже, тиждень розпочався просто чудово. І навіть розуміння того, що завтра спина згадає мені кожен мішок, абсолютно не псує мені настрій 😉