Незабаром я точно стану заможною пані 😉

А до чого тут Жюлі? - скажете ви. Насправді - звʼязок самий що ні на є прямий!

Отже, поїхали ми сього з Жюлі до ветлікарки. Треба було подивитись, як просувається лікування циститу, ну і остаточно переконатися, що я не стану щасливою власницею ще й з десяток цуценят. На щастя все пройшло добре. Обстеження показало, що ми й хворобу перемогли, і завагітніти ніде не встигли. Але цього разу Жюлі була яка аж занадто налякана.

Наскільки вона налякана, я відчула на зворотньому шляху. Мабуть на бідну Жюлі напала ведмежа хвороба. Я відчайдушно намагалася знайти безпечне місце, де можна зупинитися, але коли я таке нарешті знайшла і відчинила її дверну, то зрозуміла, що це такі доля і багатство на мене впаде найближчим часом. От як машину відмию, так одразу і впаде!

Впевненості в скорому багатстві додали собакси, які наїлися корму для лелеки і тепер задорно псують повітря.

Сам лелека знайшов собі розвагу час від часу влаштовуючи полювання на моїх курчат. Курки маленькі, але не настільки, щоб можна було їх зʼїсти, а от погоняти їх по двору - ну дуже весело. Треба буде цього тижня якось організуватися та закупити нарешті солому, щоб утепляти їм будиночки, а то доведеться це робити під снігом, дивуючись, що зима настала так несподівано 😂