Лііііітять каааачки! 🎶

Ну, жарти жартами, а це літо, здається, буде літом боротьби з качками за життєвий простір. Тільки зранку загнала їх на відведену для них територію, все там перевірила: вода є, їжа є. Приходжу закривати курчат. ЗдрастІ! Сидить на паркані. Й навіть звалити не намагається. Їй все норм. Вже навігатор на мої флокси налаштувала, типа розрахунковий час приліт у - десять секунд. Нічого не боїться. Навіть собакси їй пофігу, а я -– тим більше. Ну добре хоч решта поки сидить на місці. Не знаю… Подивлюся ще кілька днів й мабуть такі закрию в вольєрі. З одного боку, звісно, шкода. Хоча, з іншого, вольєр у мене на півдвора.

А ось моя новенька курка. Нажаль, з чотирьох виловила лише одну. Вони зовсім малі й розбігаються як таргани. Треба буде якось виловити й в руках сфоткати, щоб показати розмір. Вони навіть менші за Трах Тибедоха. Концентрат курки – «просто додай їжі»😁 Хоча ні, не концентрат, пробний, бо їх скільки не годуй, а більшими вони не стануть.

Сьогодні переселила в вольєр моїх курчаток. Вони вже трошки виросли і їм стало тісно в брудері. Та й обогрів вже не потрібен. Вони звичайно трошки офігелі від такого переїзду. А от собакси просто в захваті, адже тепер їм зручніше спостерігати за малими. Як я це називаю – дивляться серіал з життя курчат.

От ці руденькі – це предмет й моєї зацікавленості. Якими вони виростуть? Бентамними пуховими чи пуховими бентамками?

З роботою сьогодні не склалося. Ні в садочку, ні зі статтею. Прям вже мабуть можна починати панікувати – тиждень не можу зібрати себе до купи. Може наступний буде більш вдалим… Щось така втома й апатія, що єдине, чого хочу – залізти під ковдру, типа я в будиночку й мене не чіпати…