• Городне життя 🥔

Привіт всім 🖐️

Сьогодні 9-го вересня в Україні і світі відзначають Всесвітній день сільського господарства, до якого так чи інакше причетний майже кожен з нас, чи я не правий? 😏
Ця справа є однієї з найдавніших видів діяльності людини. Це основа людської цивілізації, адже без вирощування рослин для виробництва продуктів харчування (і не тільки) сиділи б ми на голодному пайку... пожираючи всяку хімічну хрінь з пробірки... А там недалеко і до відростання зайвих кінцівок та інших дивовижних перетворень мутантського характеру :)

Здається ще не так давно я сприймав свіжі овочі з городу як звичайні і нічим невиразні продукти, віддаючи перевагу магазинним вкусняшкам. Зараз же сприйняття зовсім інше. Я бачу будь-який плід з городу як рідкісний делікатес, навіть якщо він має якісь свої природні недоліки.

Не дивлячись на те, що я міський житель, частину життя я прожив на городах (експлуатація дитячої праці у період з 7 до 12 років 😆) Мене всюди тягали з собою... на наш город за містом, на город мого дядька. Потім була дача з невеличким городом... там я теж рився в землі і допомагав садити, копати, рвати, мочити паразитів та інше. Не можу сказати, що я був у захваті від довбання в землі, але і якогось відторгнення не було. Мені подобалось проводити час на природі, хоч це і було досить нудно, особливо якщо твої єдині друзі це жучок Віталій і черв'як Толік, яких ти викопав годину тому разом з картоплею))

Було значно веселіше коли мене відправляли на літо до бабусі в село (в чернігівську область). Звісно, там були і мінуси... у вигляді здоровенного саду та городу соток на 50, які мій дитячий горб також мав допомагати обробляти)) Все ж ці не дуже приємні моменти компенсували тваринки, яких я дуже любив. У господарстві були корови, свині, качки, гуски, курі, кролики, кінь, собака, пару котів і коза. Всіх їх треба було нагодувати, а це досить важка та тривала справа 😅 Потім ще й на випас відправити декого з них. А після цього знову допомагати на город. Коротше, жити в селі реально важко, особливо коли маєш велике господарство.

На цьому мої сільськогосподарські пригоди добігали кінця. Від дачі ми позбавилися, дядько переїхав в інший будинок (де вже не було города), а в село я перестав їздити, бо воно опустіло. Раніше в будинку жила велика сім'я: мої бабуся з дідом, тітка з дядьком і брат зі своєю дружиною та їх дитиною. Всі повмирали, окрім молодого покоління. Брат з дружиною вже не тримають ані худоби, ані господарства.

А закінчу я свій допис на дуже позитивній ноті! Сьогодні також святкуємо Міжнародний день краси!
Ну, ви зрозуміли. Вітаю всіх зі святом, колеги! 😀 Зараз допишу допис і побіжу в салон на укладку та манікюр, тут сам Бог велів! (Я жартую, якщо що 😆).
Це свято було започатковано відносно недавно (у 1995 році) Міжнародним комітетом естетики та косметології, аби вшанувати красу у всіх її проявах: у природі, мистецтві, людях та їхніх вчинках, да і в будь-чому іншому.
Краса має неабиякий вплив на людину... вона надихає, дає сили, зачаровує і просто робить тобі смайл :)

Бажаю всім чудового тижня, друзі 🍀